До нового навчального року. Діяльність бібліотеки закладу загальної середньої освіти

Відповідно до Закону України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» (від 27.01.1995 № 32/95-ВР України) бібліотека є інформаційним, культурним, освітнім закладом (установою, організацією) або структурним підрозділом, що має упорядкований фонд документів, доступ до інших джерел інформації та головним завданням якого є забезпечення інформаційних, науково-дослідних, освітніх, культурних та інших потреб користувачів бібліотеки. У Законі України «Про освіту» бібліотека є обов'язковим структурним підрозділом закладу освіти, де всі стратегічні напрями освітнього процесу трансформуються у її завданнях та діяльності. У розділ VI, статті 53. того ж Закону України учасники освітнього процесу мають право користуватися бібліотекою закладу освіти та отримувати доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності у порядку, встановленому закладом освіти відповідно до спеціальних законів.

У закладі освіти шкільна бібліотека виконує інформаційну, навчальну та методичну функції. Діяльність бібліотеки спрямована на розвиток інформаційної культури учнів. Шкільний бібліотекар виконує функцію консультування з пошуку інформації для педагогічних працівників і учнів. Простір бібліотеки максимально зручний для використання проєктної роботи, проведення інтегрованих уроків, інформаційно-просвітницьких заходів, неформального спілкування тощо («Рекомендаціях до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. Абетка для директора. – 2-ге видання. – Київ, 2021»).

Робота бібліотечних працівників закладів загальної середньої освіти організовується у відповідності до вимог нормативно-правових документів, які регламентують діяльність шкільної бібліотеки.

Робота шкільних бібліотекарів будується з урахуванням фінансових можливостей, особливостей шкільної програми, навчальних методик, що існують у конкретній школі, і здійснюється у рамках державної правової та фінансової систем.

Нова українська школа працює на засадах особистісно орієнтованої моделі освіти. У рамках цієї моделі школа максимально враховує права дитини, її здібності, потреби та інтереси, на практиці реалізуючи принцип дитиноцентризму (Концепція «Нова українська школа»).

Особистісно орієнтовна модель освіти, відповідно до концепції НУШ, зорієнтована на формування у школярів компетентностей, потрібних для успішної самореалізації в суспільстві, зокрема – уміння читати і розуміти прочитане, уміння висловлювати думку усно і письмово, інформаційно-цифрова компетентність, інформаційна та медіаграмотність, розуміння етики роботи з інформацією, що має стати пріоритетом у діяльності шкільних бібліотек.

Основними об’єктами інформаційних правовідносин у сфері бібліотечної справи є інформація, документ (бібліотечно-інформаційний ресурс) та бібліотечний фонд. Базовим об’єктом інформаційних правовідносин у зазначеній сфері є бібліотечна інформація. У ст. 1 Закону «Про бібліотеки і бібліотечну справу» є визначення для даного нормативного акту – «бібліотечна справа», характерні риси якого виділяють публічний характер і масове обслуговування користувачів. Під інформацією розуміються відомості, сприймані людиною і (або) спеціальними пристроями як відображення фактів матеріального або духовного світу в процесі комунікації (згідно з ДСТУ ISO 5127:2007 Інформація і документація. Словник термінів (ІSO 5127:2001, IDT)).

Бібліотека є новою формою освоєння інформаційного простору фізичною особою чи соціумом, вона забезпечує комунікацію між документом та споживачем, що становить її сутнісну функцію.

Враховуючи зазначене, рекомендуємо шкільним бібліотекам оптимізувати якісне забезпечення бібліотечноінформаційного обслуговування учасників освітнього процесу та надання допомоги педагогам у всебічному розвитку особистості. Бібліографічне інформування є провідним напрямом бібліографічної роботи шкільної бібліотеки, спрямованої на систематичне забезпечення бібліографічною інформацією відповідно до постійних запитів в очному або онлайн-форматі (Г. Аналітико-синтетичне опрацювання інформації. Д. Обслуговування користувачів. Професійний стандарт «Бібліотекар» від 10.03.2025 № 17). Така послуга призначена для постійного ознайомлення читачів з виходом із друку нових видань, з новинками, які надійшли до бібліотеки, а також з літературою, що охоплює широке коло питань для учнів і вчителів.

Інформаційне обслуговування у бібліотечній справі розуміється як діяльність із задоволення інформаційних потреб користувачів у вигляді надання інформаційних послуг, як феномен культури та комунікації, як механізм доступу користувачів до інформації та поширення знань. Зміст інформування визначається специфікою освітнього процесу школи, навчальними планами і програмами, головними завданнями, що стоять перед закладом освіти у поточному році, інтересами вчителів, учнів та батьків.

Основними напрямами бібліографічної діяльності шкільної бібліотеки є:

1) створення ДБА (довідково-бібліографічного апарату);

2) підготовка бібліографічних посібників безпосередньо в бібліотеці;

3) організація бібліографічного обслуговування, що включає такі процеси:

- довідково-бібліографічне обслуговування (виконання разових читацьких запитів та видача різноманітних довідок);

- бібліографічне інформування (систематична робота, спрямована на задоволення поточних і постійних запитів читачів);

- рекомендаційно-бібліографічне обслуговування (активне використання бібліотекою рекомендаційних посібників);

- пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань.

Характер бібліографічного обслуговування педагогів та учнів, його зміст, масштаби зумовлюються завданнями, що їх має вирішувати бібліотека протягом поточного року, і конкретизуються відповідно до особливостей кожної школи.

Особливу увагу бібліотекарів потрібно зосередити на особливостях інформаційно-ресурсної підтримки процесу реформування базової школи, зокрема навчання учнів за новим Державним стандартом базової середньої освіти за реформою «Нова українська школа» (Постанова КМ України від 30 вересня 2020 р. № 898 «Про деякі питання державних стандартів повної загальної середньої освіти»). Останнє потребує від бібліотекарів зосередження уваги на таких питаннях, як опрацювання навчальних програм, які будуть використовуватися педагогами закладу, визначення потреб щодо забезпечення програмовими творами, а на їх основі створення електронного контенту програмових і додаткових творів, підручників, а також методичних матеріалів із офіційних джерел.

Створення бібліотечного фонду (структуровано-інформаційний ресурс: довідково-бібліографічний, довідковопошуковий, навігаційно-пошуковий апарат бібліотеки та електронна бібліотека) відбувається не хаотично, а здійснюється відповідно до профілю комплектування. Організація бібліотечного фонду, створення та функціонування довідково-бібліографічного (довідковопошукового, навігаційно-пошукового) апарату бібліотеки підпорядковується правилам, встановленим методикою каталогізації (А. Комплектування бібліотечного фонду. Професійний стандарт «Бібліотекар» від 10.03.2025 № 17). У бібліотечному фонді, у довідково-пошуковому апараті бібліотечна інформація (бібліотечно-інформаційні ресурси) групуються щодо індексів бібліотечних класифікаційних систем Універсальної десяткової класифікації (УДК).

Для того, щоб документовані ресурси у фонді та довідково-пошуковому апараті бібліотеки представляли систему, на етапі надходження документа до бібліотеки здійснюється процес систематизації, який проявляється у створенні пошукового образу документа, що відображає з достатньою повнотою та точністю змістовні, формальні ознаки у вигляді класифікаційних індексів, шляхом співвіднесення вищезгаданих характеристик документів з індексами основних та допоміжних таблиць бібліотечних класифікаційних систем (Б. Організація бібліотечного фонду. Професійний стандарт «Бібліотекар» від 10.03.2025 №17).

Традиційна місія бібліотек закладів освіти – розширення читацького середовища та виховання активного і компетентного читача як національно свідомої, духовно багатої особистості, не втрачає значимості, а набуває нових відтінків, змісту і форм у складні періоди життя нашої країни. Сьогодні нова роль бібліотек полягає у створенні сучасних освітніх просторів, які базуються на принципах відкритості, інклюзивності, партнерства, розвитку та клієнтоорієнтованості. Такі бібліотеки з проактивними бібліотекарями відповідають потребам сучасного вихованця та допомагають у формуванні здорової та свідомої нації. Шкільні бібліотеки відіграють ключову роль у розвитку національної свідомості дітей та підлітків, і важливо, щоб вони відповідали вимогам сучасності та потребам своїх користувачів (Е. Соціокультурна робота. Професійний стандарт «Бібліотекар» від 10.03.2025 № 17).

Із прийняттям в Україні основоположних документів, зокрема: Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної»; розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Стратегії популяризації української мови до 2030 року “Сильна мова — успішна держава”», «Про схвалення Концепції Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року»; «Про затвердження Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року» та за сприяння Уповноваженого із захисту державної мови було ініційовано організацію на базі бібліотечних установ курсів та розмовних клубів з вивчення української мови (у тому числі дистанційних та онлайн-курсів) для різних категорій осіб.

Відповідно до «Методичних рекомендацій щодо запровадження та функціонування розмовних клубів з української мови на базі бібліотечних закладів» (наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 02 серпня 2024 року №536 https://surl.li/iqqdkn) запровадження розмовних клубів з української мови на базі бібліотек обумовлено важливістю підтримки та популяризації української мови як елементу національної ідентичності, розвитку й покращення розмовних навичок, зміцнення культурної єдності та громадянської ідентичності, соціальної згуртованості, в тому числі подолання мовного бар'єру для людей, що відносяться до різних мовних груп. Організаційні та управлінські аспекти діяльності розмовних клубів включають кілька ключових елементів. Передусім рекомендується розробити регламентуючу документацію, що визначає правила та процедури функціонування розмовного клубу: це може бути положення або регламент про розмовний клуб, що включатиме мету діяльності, права та обов'язки учасників, порядок зборів та внутрішнього управління. При цьому діяльність розмовних клубів не має регламентуватися надмірно.

Рекомендовано розробити план роботи розмовного клубу, що може містити розклад зустрічей, теми занять та інші активності на певний період. Планування може включати у себе вибір тем для обговорення, визначення форм та методів роботи, а також організацію спеціалізованих заходів. Варто визначити тривалість, періодичність та формат проведення занять – очний, а за наявності технічної можливості – дистанційний або змішаний, що може підвищити продуктивність зустрічей, участь в яких зможуть брати більша кількість учасників з урахуванням їхніх потреб та можливостей.

Успішному досягненню цілей роботи розмовних клубів сприятиме активне та систематичне інформування цільових аудиторій через локальні засоби масової інформації, власні вебсайти й сторінки бібліотек щодо можливостей і переваг, які надає регулярне відвідування розмовних клубів, умов і графіка роботи, подієвих активностей тощо. Також важливою складовою є моніторинг та оцінювання ефективності роботи розмовного клубу. Це передбачає систематичний збір і аналіз відгуків учасників розмовного клубу, стимулювання активної міжособистісної комунікації з учителями-словесниками, оцінку досягнень в навчанні мови, виявлення слабких місць у роботі та внесення необхідних коректив для удосконалення ефективності роботи розмовних клубів та, відповідно, підвищення якості бібліотечних послуг в цілому.

Кожен розмовний клуб має обирати напрями діяльності відповідно до інтересів його учасників. Рекомендовані такі напрями діяльності розмовних клубів:

- вивчення української культури та історії через використання кращих зразків української класичної і сучасної художньої літератури та соціальних медіа;

- вивчення різноманіття та особливостей оригінальних говірок та діалектів різних регіонів України;

- розвиток навичок усного та писемного мовлення. Форми роботи розмовних клубів з української мови можуть бути спрямовані на активне використання мови у повсякденному спілкуванні.

Пропонуються такі форми роботи розмовних клубів:

- тематичні зустрічі або групові дискусії – обговорення конкретних тем або проблем з використанням мови. Наприклад, клуби з обговорення літературних творів, героїв та подій;

- культурний обмін – зустрічі з носіями мови чи представниками інших культур для сприяння культурному розмаїттю та поглибленню розуміння мови через контекст культурних взаємодій;

- мовні ігри та вправи – використання інтерактивних та рольових ігор або інших креативних активностей для удосконалення мовних навичок у співробітництві з іншими учасниками;

- проєктна діяльність – спільне створення мовних матеріалів, наприклад, блогів, відео- або аудіоматеріалів, що підвищують зацікавленість, взаємодію учасників та медіаграмотність;

- екскурсії та подорожі до місць історичного або культурного значення з можливістю вивчення та обговорення мовних аспектів, спілкування з місцевими жителями;

- проведення мовознавчих квестів, літературних воркшопів, конкурсів та вікторин, колективних голосових читань творів українських авторів та їх обговорення;

- проведення тематичних заходів, присвячених визначним постатям, датам, подіям вітчизняної історії та культури тощо;

- створення онлайн-спільнот у популярних соціальних мережах.

Ці формати дозволять адаптувати роботу розмовних клубів до сучасних потреб учасників мовних процесів, розвинути та покращити мовні навички, розширити словниковий запас, а також сприятимуть стимулюванню практичного застосування української мови в різних життєвих ситуаціях.

Підбір матеріалів для роботи розмовного клубу є ключовим аспектом його успішної діяльності. Основними джерелами матеріалів можуть бути: навчальна та методична література, яку фахівці пропонують для удосконалення різних рівнів підготовки слухачів; твори українських письменників, вірші, тексти пісень, аудіо- та відеоматеріали з української культури, історії, сучасних подій тощо. Матеріали мають бути доступні для різних вікових категорій. Крім того, використання різноманітних форматів матеріалів, таких як тексти, відео- та аудіозаписи, зображення, інтерактивні онлайн-матеріали, спеціальні комп'ютерні програми, сприятиме залученню учасників до активної участі в обговореннях та виконанні вправ, що сприятиме поліпшенню їх мовних навичок та розширенню кругозору.

На заняттях мовного гуртка може практикуватися багато видів роботи: знайомство учнів з новинками художньої літератури, зі спогадами про письменників, прослуховування доповідей і рефератів учнів на різні літературні теми, цікаві повідомлення в пресі (місцевій чи регіональній) на літературні та мистецькі теми, обговорення творчих надбань чи спроб самих учасників гуртка, опрацювання літературознавчої літератури про особливості віршування, написання прози різних жанрів, про культуру мовлення, складання заміток до газет, підготовка літературної сторінки до масмедіа, випуск стінгазет, шкільних альманахів, перегляд відеофільмів чи вистав тощо.

Співпраця шкільного бібліотекаря з учителями словесниками, класоводами, класними керівниками також важлива у цьому питанні та може проявлятися у проведенні уроків позакласного читання, занять-практикумів із прищеплення школярам навичок роботи з книгою, користування бібліотекою, інформаційними технологіями, організації спеціальних екскурсій, факультативів, гуртків, які б поглиблювали систему бібліотечно-бібліографічних знань учнів, проведенні вікторин, конкурсів, бесід, творчих уроків.

Матеріали, що можуть стати у нагоді при організації літературного гуртка, рекомендуємо використовувати на сайті ІМЗО у розділі «Позашкільна освіта та виховна робота. Гуманітарний напрям» за покликанням https://surl.li/lfuqyvта розділі «Позашкільна освіта. Навчальні програми. Художньо-естетичний напрям» за покликанням https://surl.lt/yikopa.

На часі й питання активного використання цифрових технологій, що потребує володіння у подальшому сформованості цифрових компетентностей і педагогів, учнів. Зазначимо, що цифрова компетентність охоплює такі поняття як комп’ютерна, інформаційна та медіаграмотність, комунікація та співпраця, безпека, що включає захист персональних даних у цифровому середовищі та кібербезпеку. Особливу увагу варто зосередити на медіаграмотності учнів, їх умінні розпізнавати й критично оцінювати інформаційні маніпуляції, особливо з соціальних мереж, володіти навичками перевірки її достовірності через офіційні джерела, засвоєння правил безпеки при користуванні інтернетмережами. В умовах сьогодення і в подальшій діяльності бібліотекарів, питання формування інформаційнокомунікаційної компетентності та медіаграмотності учнів має стати одним із пріоритетів.

В закладі освіти реалізується політика академічної доброчесності. Питання дотримання принципів академічної доброчесності розглядаються на засіданнях педагогічної ради, в структурі об’єднань вчителів. Проводиться просвітницька робота з учнями та батьками. В закладі освіти розроблено та реалізується положення про академічну доброчесність або питанням академічної доброчесності присвячено окремі норми положення про внутрішню систему. До розроблення положення про академічну доброчесність залучаються усі учасники освітнього процесу (Абетка для директора. Розділ «Модель якісної школи за вимогою 4.5»). Для активної участі у процесі формування культури академічної доброчесності у школярів, а також здійснення інформаційної підтримки з питань академічної доброчесності в закладі освіти рекомендуємо ознайомитись з виданням підготовленим в межах проекту Української бібліотечної асоціації «Культура академічної доброчесності: роль бібліотек»https://surli.cc/gcojow.

Важливо акцентувати увагу бібліотекарів на реалізації індивідуальної траєкторії професійного розвитку, що передбачає системне і цілеспрямоване підвищення кваліфікації, розвиток професійної компетентності, упровадження інновацій та оволодіння сучасними інформаційними технологіями й інформаційно-комунікаційними засобами, щодо створення електронного контенту й обслуговування користувачів як офлайн, так і в онлайн режимі для задоволення їх освітніх потреб. Варто також спонукати бібліотекарів як до самовдосконалення, так і самопрезентації, розвиваючи уміння презентувати результати своєї діяльності назагал – учнівський, педагогічний колектив та батьків, що буде працювати на підвищення ролі бібліотеки в освітньому просторі закладу освіти, а також на творення власного іміджу, як професіонала, та іміджу шкільної бібліотеки.

При плануванні роботи бібліотеки закладу загальної середньої освіти на 2025-2026 н.р. (З. Бібліотечний менеджмент. Професійний стандарт «Бібліотекар» від 10.03.2025 № 17) рекомендуємо, у межах своїх компетенціях та можливостей, врахувати такі основні напрями роботи:

1. Інформаційна підтримка освітнього процесу: - створювати бібліографічні довідники і тематичні списки літератури на допомогу педагогічному та учнівському колективам; - допомагати учням у пошуку матеріалів для досліджень, рефератів та проектних робіт.

2. Популяризація читання: - організовувати літературні конкурси, вікторини, квест-ігри; - залучати учнів до участі в книжкових клубах та читальних марафонах; - запроваджувати сучасні тематичні виставки книжок (очний і онлайн формат).

3. Діджиталізація бібліотеки: - інтегрувати електронні ресурси, такі як наукові бази даних, електронні підручники, аудіокниги та освітні платформи. 

4. Формування культурно-освітнього простору: - проводити інтерактивні зустрічі з письменниками, поетами та культурними діячами; - організовувати майстер-класи та творчі заняття для учнів.

5. Особливості співпраці з учнями: - проведення заходів щодо збереження навчальної та художної літератури; - формування культури читання у підростаючого покоління; - залучати учнівські колективи до волонтерської діяльності у бібліотеці; - організація учнівського самоврядування у бібліотеці.

6. Врахування сучасних викликів: - забезпечити доступ до літератури, яка сприяє психологічній підтримці учнів в умовах складних соціальних ситуацій. - активно використовувати онлайнплатформи для залучення дистанційного доступу до бібліотечних ресурсів бібліотек інших відомств.

Ці питання можуть бути предметом опрацювання як під час засідання методичного формування на початку навчального року, так і впродовж року.

Рекомендуємо при організації своєї діяльності та складання плану роботи на 2025/2026 н.р. бібліотечним працівникам врахувати такі нормативні документи:

- Про затвердження Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15.03.2024 № 243-р)

- Стратегії популяризації української мови до 2030 року «Сильна мова - успішна держава» https://surl.li/tjimyq

 Стратегія розвитку читання на 2023-2032 роки «Читання як життєва стратегія» (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.03.2023 № 190-р), а також Операційний план її реалізації

- Наказ МОН від 6 червня 2022 р. №527 «Про деякі питання національнопатріотичного виховання в закладах освіти України та визнання таким, що втратив чинність, наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 №641» https://surl.li/ezpogf

- Закон України «Про інформацію». поточна редакція — Редакція від 27.07.2023 https://surl.li/vtrxlo

- Постанови Кабінету Міністрів України від 22 березня 2017 року № 177 «Про припинення використання Бібліотечно-бібліографічної класифікації та впровадження Універсальної десяткової класифікації»

- Наказ МОН від 02.12.2013 № 1686 «Про затвердження Інструкція про порядок комплектування та облік підручників і навчальних посібників у бібліотечних фондах загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації»

- Наказ МОН від 22.08.2017 № 1228 «Про внесення змін до Інструкції про порядок комплектування та облік підручників і навчальних посібників у бібліотечних фондах загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації»

- Наказ МОН від 21.09.2021 № 1001 «Про затвердження Порядку конкурсного відбору підручників (крім електронних) та посібників для здобувачів повної загальної середньої освіти та педагогічних працівників»

- Рекомендації Міністерства культури та інформаційної політики України щодо актуалізації бібліотечних фондів у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України https://mcip. gov.ua/news/rekomendatsii-ministerstvakultury-ta-informatsiynoi-polityky-ukrainyshchodo-aktualizatsii-bibliotechnykhfondiv-u-zv-iazku-zi-zbroynoiu-ahresiieiurosiyskoi-federatsii-proty-ukrainy/

- Постанова «Про затвердження Порядку списання об’єктів державної власності» Кабінет Міністрів України від 08 листопада 2007 року № 1314 https://surl.li/vgncnn

- Лист МОН від 19.11.2024 № 1/21639-24 «Про методичні рекомендації щодо організації виховного процесу в закладах освіти» https://surl.li/zcigdz

- Стратегія розвитку бібліотечної справи на період до 2025 року «Якісні зміни бібліотек для забезпечення сталого розвитку України» від 23 березня 2016 р. №219-р. поточна редакція — Прийняття від 23.03.2016 https://surl.lu/lupnhd

- Абетка для директора. Рекомендації до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти. 2-ге видання, перероб. і доп. — Київ, Державна служба якості освіти, 2021 https://surl.li/pwaywo

- Наказ Державного агентства України з питань мистецтв та мистецької освіти від 10.03.2025 № 17 «Професійний стандарт «Бібліотекар»» https://arts. gov.ua/zatverdzheno-profesijnyj-standartbibliotekar/ - Постанова Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024–2025 роках» https://surli.cc/kulnxu